Coffee-talk з творцем журналу про подорожі La Boussole Тетяною Костіною

Сoffee-talk - мій маленький проект, присвячений творчим людям. За горнятком кави ми спілкуємося на різні теми, ділимось ідеями, говоримо про життя, шукаємо натхнення :)

фото: Інга Гезалян

Тетяна Костіна, ідейний творець журналу про подорожі La Boussole: про творчість, мандри містами та натхнення 

фото: Олександр Любінський

В Одесі 9 ранку. На Соборній площі лунає церковний дзвін, а я перетинаю Дерибасівську й впевнено крокую до «Лісу» - затишного місця, де ми домовились про зустріч. Моя співрозмовниця трохи затримується, це дає мені час зібратись з думками, перестати постійно кудись поспішати, послухати гарну музику й випити капучіно. Тетяна приходить як завжди натхненна, зі щирою посмішкою, від якої стає тепліше всередині. На нас чекають затишні крісла біля вікна й майже година розмов, а точніше – розповіді Тані про еволюцію її проекту La Boussole: від великої ідеї до прекрасного журналу, який можна взяти в руки й погортати його сторінки, подумки помандрувати містами, напланувати собі нові маршрути.

фото: Анна Ремарчук

Як ти прийшла до ідеї La Boussole?

Насправді було дуже багато різних чинників, їх можна розділити. По-перше, це любов до подорожей. Я все життя мріяла займатись тим, що мене надихає. За фахом я юрист, на жаль, моя професія не приносить мені натхнення, в ній більше буденності, витрачаєш більше енергії, ніж її отримуєш. З часом я зрозуміла, що юриспруденція це не моє. Тоді я почала шукати різні вакансії, були навіть ідеї здобути другу освіту; я почала багато писати, надсилати свої статті до різних журналів, проте було багато вимог, а в мене - мало досвіду. Я продовжувала пошуки, відкривала українські туристичні журнали, проте вони всі були більш локальні, зосереджені на окремих речах, і я не знаходила те, що мені подобається. Тому я вирішила: якщо немає того, що мені подобається, треба зробити це самій!

Головна ідея, яку я вклала в журнал, - надихнути людей на подорожі Україною. Ми всі хочемо їхати кудись у Європу чи Азію… але, як на мене, в першу чергу необхідно знати свою власну країну. Мені прикро, коли люди нехтують своєю країною, не бачать її краси, багатої культурної та природної спадщини. Це також стало одним із чинників, який наштовхнув на створення журналу.

фото: Kate Fellini

Таню, а чому саме така назва?

Не можу чітко сказати «тому що». В голові купа думок, бо було багато речей, які, власне, й привели мене до нинішньої назви. La Boussole з французької «компас», компас, який вказує нам напрямок наших подорожей. І водночас компас вказує на 4 напрямки світу, так само і наш журнал має 4 розділи – Місто, Люди, Деталі, Заняття.

Які твої улюблені міста? Чи знайшли вони відображення у журналі?

 Звісно що, на першому місці Одеса. Львів для мене як друга домівка, я буваю там щомісяця, навчаючись у Львівській бізнес-школі. Чернівці зустріли з розпростертими обіймами, мені там дуже сподобалось! Є там щось від Праги, та це не Прага, є щось від Львову, але це не Львів. Чернівці мене вразили!

Знаєш, спочатку знайомишся з архітектурою міста, а потім вже з людьми. Спочатку місто – це форма, а потім за нею бачиш людей та їхні заняття, і до цих людей і цієї атмосфери хочеш повертатися. Чернівці стали для мене справжнім відкриттям.

La Boussole vol.3: Чернівці

Які твої найближчі плани?

Я хочу, щоб про Україну більше дізнавались закордоном. Мене дуже засмучує той факт, що Україну більше знають за якимись негативними речами (наприклад Чорнобиль, інше). Хочеться показати, що сюди варто приїжджати. Тому мені хочеться писати.

Журналу є куди розвиватись, це лише початок. Але на все свій час.

Вже є 3 випуски журналу, багато всього наплановано, журнал користується популярністю…. Який секрет успіху?

Головне робити все – думаю, я не перша це кажу – від душі. Це відчувається, відчувається на рівні, який не бачить людське око. Коли люди займаються улюбленою справою, це видно.

Я не хочу говорити, що у нас все ідеально і всім все подобається. Були і зауваження, та це конструктивна критика й вона корисна, щоб вдосконалюватись і ставати краще. Нема ж підручника «як писати журнал».

Дуже класно, що в нас є зв’язок з читачами: хтось пише відгуки, коментує, хтось робить фото, і це дуже підтримує і мотивує.

презентація першого випуску La Boussole

фото: Олександр Любінський

La Boussole vol.2: Львів

Що ти вважаєш найважливішим у житті?

Для мене дуже важлива свобода.

Важливо розуміти себе, знати, що тобі подобається, мати сміливість, не боятися робити те, що тобі подобається.

В нашому суспільстві є багато рамок, тому треба не боятися за них виходити.

Щастя – робити те, що любиш. Можливо, не отримувати за своє заняття мільйонів, але бути щасливим і без них, можливо, ці мільйони зовсім і не потрібні.

Для мене важливо бути щасливою і бачити щасливими інших.

Що б ти побажала читачам?

Виходити за межі міста, межі свого комфорту, домівок.

Щоб всі мали нові дороги, знаходили свій шлях, мали поруч людей, які їх підтримують, і ніколи не переставали мріяти!